Самоврядування
Меню сайту


Категорії розділу
Обласні конкурси [21]
Наші досягнення [7]
Заходи [23]
Новини МАН [3]
ВІТАЄМО [11]
Всеукраїнські конкурси [1]
Районні конкурси [6]


Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30


Архів записів


Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24


Друзі сайту


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вітаю Вас, Гість · RSS 18 Вересня 2019, 07:07
САМОВРЯДУВАННЯ

Схема, принципи та завдання діяльності школи

лідерів учнівського самоврядування "Лідер"




Школа районних координаторів учнівського самоврядування являє собою керівний орган учнівського самоврядування шкіл району.

          Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя учнівського колективу, залучення учнів до планування, організації контролю та підведення підсумків їх навчальної, трудової, суспільно-громадської діяльності. А по-суті — це об'єднання небайдужих учнів школи, здатних активізувати решту вихованців до діяльності на благо школи і кожного учня. Це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу. Між радою шкільного учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками  існує  нерозривний звязок, як між рівноправними партнерами. І забезпечення діяльності ради координаторів учнівського смоврядування неможливе без підтримки педагогів, батьків та органів управління школою.


Мета учнівського самоврядування в школі:

1. Забезпечити охоплення якомога більше учнів до діяльності органу учнівського самоврядування в школі.

2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущим для кожного школяра.

3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму.

4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, релігійних переконань, політичних доктрин.

5. Сформувати почуття патріотизму, національної гідності, поваги до рідної мови.

6.Ознайомити учнів із різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії в Україні.

7. Виховати активних, небайдужих громадян країни, здатних приймати рішення, працювати в команді.


Реальність дій учнівського самоврядування повинна забезпечуватись


певними умовами та принципами:

  • чітке визначення реальних прав та обов'язків кожного;

  • діяльність не від нагоди до нагоди, а щоденно і щохвилинно як постійний фактор диття школи, груи;

  • надання гласності в роботі органів учнівського самоврядування;

  • поєднання самостійності учнівського самоврядування з вимогливістю до нього з боку педагогів, дміністрації школи та відповідальністю за справи; які входять у сферу його компетентності;

  • повага всіх — і учнів, і вчителів — до вимог і рішень учнівського самоврядування;

  • довіра до учнівського самоврядування; залучення його органів до серйозних відповідальних справ; недопустимість перетворення самоврядування в пусту гру;

  • залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків;

  • надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен учень;

  • підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків;

  • прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

  • повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

  • кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;

  • систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.


          Реальна самостійність органів учнівського самоврядування не виключає співпраці з педагогами, які мають навчити вихованців самостійно вихначати завдання, планувати і контролювати її виконання.

         До кожної ради учнівського самоврядування має бути прикріплений педагог-радник. Мета діяльності педагога-радника — підтримувати активність ради учнівського самоврядування школи, бути порадником, консультантом і помічником активних учнів.


Основні завдання педагогів-радників:

  • передавати учням організаційний досвід та навчити їх організаторській майстерності;

  • залучити учнів школи до самоуправлінської діяльності та надавати їм необхідну допомогу;

  • педагоги-радники допомагають учням школи розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, формувати критичне мислення, вміти аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися з педагогами, органами управління школою, місцевими органами влади.


        Під час організації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємопов'язані етапи його розвитку

Перший етап організаційна робота. Його головне завдання полягає в зосередженні уваги педагогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування, вивчення науково-методичної літератури, проведення нарад при директорі, засідання методичних комісій, батьківських, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування в школі.

На цьому етапі вирішуються такі питання:

  • розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування (для кожної школи може бути не однакова);

  • визначається мета та завдання учнівського самоврядування;

  • розробляється документація (положення, інструкції, пам'ятки);

  • визначаються права та обв'язки органів учнівського самоврядування.


Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. В ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх прав та обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань пранування, проведення засідань, рейдів, круглих столів, нарад тощо.


Третій етап характеризується постійним удосконаленням організації діяльності учнів.

На цьому етапі:

  • розирюється роль учнівськогь самоврядування в житті школи та району;

  • в його структурі створються нові тимчасові формування, об'єднання, клуби за інтересами тощо;

  • розшорюються права та обов'язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.


        Пріоритетними напрямками діяльності об'єднання учнівського самоврядування школи можуть бути різні, в залежності від сильних і слабких сторін діяльності школи та організації життя учнівського колективу.

         Що стосується школи районних координаторів учнівського самоврядування, то для її діяльності пріоритетними є такі напрямки:

  • організація та проведення культурно-освітніх, спортивних та інших масових заходів;

  • пропаганда здорового способу життя та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі;

  • забезпечення дотримання прав та свобод кожного члена учнівського колективу;

  • участь у заходах по охороні навколишнього середовища;

  • утвердження та примноження традицій свого народу.


       Діяльність районних координаторів учнівського самоврядування


забезпечується злагодженою його структурою: 

        На чолі ради районних координаторів учнівського самоврядування стоїть голова районної ради, що обирається всіма членами районної ради строком на 2 роки та заступник голови. Діяльність районної ради розподіляється між центрами:

  1. центр захисту прав дітей (забезпечення діяльності щодо дотримання прав та свобод кожного учня; забезпечення обізнаності про свої права та обов'язки в школі та органи захисту дітей).

  2. Центр роботи з дітьми молодшого та середнього шкільного віку (шефство над молодшими та середніми школярами).

  3. Центр екології та краєзнавства (виховання екологічної культури школярів, виховання любові до свого краю, його традицій та звичаїв).

  4. Центр толерантності та духовного розвитку (виховання толерантності у відносинах з оточуючими).

  5. Цент преси та інформації (забезпечення гласності діяльності органів учнівського самоврядування, поширення інформації).

  6. Центр спорту та здорового способу життя (пропаганда спорту та здорового способу життя, подолання негативних явищ у молодіжному середовищі).

  7. Центр культури та дозвілля (забезпечення дозвілля та культурного розвитку).